- гладити
- -джу, -диш, недок., перех.Проводити рукою, вирівнюючи, розправляючи що-небудь. || Пестити, легко проводячи долонею.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гладити
Смотреть что такое "гладити" в других словарях:
гладити — ГЛА|ДИТИ (9), ЖОУ, ДИТЬ гл. 1. Тереть, растирать: гладѩщю же ему левканию. приде к нему иоанъ б҃ословъ. и гл҃а что дѣеши гусарю. ре(ч) же гусарь тру вапы ПрЮр XIV, 36б. 2. Гладить, поглаживать: дрѹзи ѥмѹ нозѣ гладѩть. инии по лѩдвь˫амъ тѣшать ѥго … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
гладити — [гла/диетие] а/джу, диеш; нак. ад , а/д теи … Орфоепічний словник української мови
гладити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
гладити — гладжу, диш, Ол. [1.] Тіпати (льон). [2.] Вирівнювати що небудь. Выгладив дошкы … Словник лемківскої говірки
догладжувати — ую, уєш, недок., догла/дити, джу, диш, док., перех. Закінчувати гладити що небудь; гладити все, до кінця … Український тлумачний словник
перегладжувати — ую, уєш, недок., перегла/дити, джу, диш, док., перех. 1) Гладити все чи багато чого небудь. 2) Гладити ще раз, повторно або заново, по іншому … Український тлумачний словник
вигладжувати — ую, уєш, недок., ви/гладити, джу, диш, док., перех. 1) Робити поверхню чого небудь рівною, гладкою, усуваючи нерівності, виступи, шорсткість. 2) Те саме, що випрасовувати … Український тлумачний словник
гладжений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до гладити … Український тлумачний словник
гладження — я, с. Дія за знач. гладити … Український тлумачний словник
голубити — блю, биш; мн. голу/блять; недок., перех. 1) Проявляти ніжність, ласку; пестити. || З ласкою припадати до чого небудь, гладити що небудь. 2) перен. Любовно виношувати, плекати (надію, мрію тощо) … Український тлумачний словник
